Матеріал уроку: Українські народні пісні «ходить гарбуз по городу», «Три товариші». Прислів’я і приказки. Скоромовки : «Сів шпак», «хлопець», «Сорока». Загадки. Тема : Збагачувати уявлення учнів про пісню як жанр усної народної творчості та про малі форми усної народної творчості. Вчити виділяти їх характерні особливості і групувати матеріал. Вдосконалювати навички виразного читання. Розвивати образність мовлення, кмітливість, вчити складати загадки. Виховувати любов до народної пісні. Обладнання : маски дійових осіб пісні; картки зі словами анаграмами, предметні малюнки для складання загадок. Тип уроку : комбінований. Хід уроку. І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань. * Перевірка домашнього завдання. я називаю риси характеру особи, а ви називаєте хто це! o жадібна, зла, жорстока (баба) o безвольний, безхарактерний, слабодухий (дід) o працьовита, добра, небагатослівна (дідова дочка) o назвіть риси характеру бабиної дочки ( лінива, брехлива, зла, заздрісна, груба) o Виразне читання діалогів парами. * Мовна розминка. а) Робота над скоромовкою яка записана на дошці. Має втіху солов’їха , Солов’ята всі у тата Всі співучі, голосисті, Всі із хистом, всі артисти. б) Гра «Хто це? Що це?» Вгадайте про що я говорю: * Жовті , червоні, помаранчеві, золоті, осінні - … (листочки) * Солодке, соковите, крутоне, червоне - … (яблуко) * Білий, холодний, пухнастий, лапатий - … (сніг) * Фруктовий, зелений, квітучий - … (сад) ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Сьогодні на уроці ми познайомимося з такими жанрами усної народної творчості, як пісня, скоромовки, прислів’я і приказки, загадки. українці, як соловейки, співучий народ. Споконвіку наші предки мали хист до співу. Ще змалку знали вони багато пісень. Що співає мама над колискою немовляти? * Які колискові пісні ви знаєте? Хто є їх головними героями? * Після того, як маленька дитина вчиться робити перші кроки, вчиться плескати в долоні, з нею розучують пісеньки – забавлянки. Люблять діти заклички й примовки. Давайте пригадаємо їх . Я почну * Печу, печу хлібчик… (Дітям на обидчик) * Іди, іди, дощику … (зварю тобі борщику, в полив’янім горщику) * Вийди , вийди, сонечко – (на дідове Полечкою, на бабине зіллячко, на наше подвір’ячко) * А як полюбляють українські люди колядки, щедрівки, веснянки, жниварські весільні пісні? * У формі чого створювалися народні пісні? (У формі вірша) * Отже, народна пісня – це невеликий усний віршований твір, що співається . За змістом інколи вони нагадують казки, а природні явища та рослини у них можуть бути зображені як живі істоти. Сьогодні на уроці ми познайомимося з українськими народними піснями «Ходить гарбуз по городу» і «Три товариші», та прислів’ями і приказками, скоромовками, загадками. ІУ. Вивчення нового матеріалу. o Опрацювання української народної пісні «Ходить гарбуз по городу» а) Читання пісні вчителем. § Назвіть дійових осіб § Як потрібно читати пісню? (Читати пісні треба наспівно, наче ведеш довірливу розмову). б) Словникова робота гарбуз, бараболя – картопля, обізвались піддержав – підтримав свояки – родичі перістий – рябий. в) Читання пісні учнями мовчки. * Який настрій пісні? * Які інтонації переважають у розмові овочів? Яким тоном треба читати слова автора? гарбуза? гарбузових родичів? г) Розвиток швидкості читання. 1. Я вам показую малюнок дійової особи пісні, а ви повинні знайти і прочитати стовпчик, де цей овоч згаданий (диня, буряки, бараболя, огірки) 2. Подивіться на малюнок . Про кого ми не читали? (Гарбуза і квасолю). 3. Знайдіть рими до слів: диня – (господиня); буряки – (свояки); біб – (рід); бараболя – (квасоля) ; огірочки – (дочки). д) Виразне читання пісні в особах. е) Робота над ілюстрацією 1. Розгляньте малюнок. Чи упізнали ви «гарбузових родичів?» Назвіть їх усіх зліва – направо. 2. Який настрій передано на малюнку? 3. Кого зайвого зобразив художник? (Моркву) А кого потрібно ще домалювати? (буряка, квасолю). є) Хвилинка творчості. - За аналогією до пісні складіть куплет про моркву, використавши риму морквиця – сестрицю (Учні працюють парами) - Що у пісні нагадує казку? Хто найчастіше її виконував? В яку пору року? Чому ви так думаєте? o Опрацювання української народної пісні «Три товариші». а) Читання пісні учнями мовчки. Прочитайте пісню мовчки. Що це за три товариші? Де відбувалася їхня розмова? б) Вибіркове читання. Прочитайте перший куплет. Як названо Сонце? А Місяць і Дощик? Чому ці три слова написані з великої букви? в) Читання буксиром ( за сильнішим учнем). Прочитайте слова Сонця. Як зустрічають Сонце? Прочитайте слова Місяця напівголосно. Коли місяць з’являється? Хто йому радіє? Прочитаємо слова Дощика «ланцюжком» : одне слово я, а наступне – хором . Хто радіє дощику? Які незвичайні слова ви почули в пісні? (Ізійду, ізрадіють). Як ми говоримо ці слова? Чому живі істоти по-різному радіють Сонцю , Місяцю і Дощику? Чи можна сказати, хто з них потрібна більше, а хто – менше? Чим нагадує ця пісня казку? г) Читання казки в особах? o Фізкультхвилинка. Раз !Два ! Всі присіли. Потім в гору підлетіли. Із струмочка гарно вмились. П’ять! Шість! Усі веселі. Летемо на каруселі. Сім! Вісім! В поїзд сіли Ніжками затупотіли. Дев’ять! Десять! Відпочили І за парти дружно сіли. o Робота над прислів’ями і приказками. а) Читання прислів’їв учнями (ланцюжком) Чи великі ці вислови ? Що таке прислів’я і приказки. (Це короткі влучні образні вислови, повчального характеру) Перегляньте очима всі прислів’я, що у підручнику.. Із скількох речень складається кожне б) Розвиток техніки читання . Я читаю останнє слово прислів’я, а ви знайдіть і прочитайте його початок. в) Добір узагальненої назви до груп прислів’їв. Прочитаємо 1 групу прислів’їв (Що об’єднує прислів’я цієї групи. Яку назву дамо цій групі? (про розум і освіченість). 2група прислів’їв (про силу слова) 3 група прислів’їв (про працю) o Робота над скоромовками. Прочитайте слово на дошці . З яких двох слів воно складається? (скоро мовка) . Скоромовки – це жартівливі вислови , складені із важких для швидкої вимови слів. а) Читання скоромовки «Сів шпак», буксиром (за вчителем) б) Читання луною скоромовки «Хлопець». в) Мовчазне читання скоромовки «Сорока». г) Конкурс на кращого скоромовця. Прочитайте швидко ту скоромовку , яка найбільше вам сподобалась. o Робота над загадками. а) Читання і відгадування ланцюжком . Той хто читає, має право першим сказати відгадку. Якщо він не знає, клас відгадує хором. Чому ви так вважаєте. Доведи свою відповідь. б) Визначення структурної композиції загадки. Розглянемо усі загадки. Які це речення? (Загадка має форму розповідного чи читального речення; часто слова в ній римуються; називається не сам предмет, а подібний до нього за істотними ознаками) УІ. Підсумок уроку. З якими жанрами усної народної творчості ми познайомилися сьогодні на уроці? Як називається одним словом цікава задача, що має форму питального або розповідного речення? Як називається одним словом жартівливі вислови, складені із важких для швидкої вимови слів? Які прислів’я ви запам’ятали? УІІ. Домашнє завдання. ст. 77 – 79 , читати за особами. ст. 80 вивчити за бажанням скоромовку. ст.81, скласти загадку про лисичку для першокласників. Урок № 4 Тема : Раз добром налите серце – він не прохолоне. Тематичне оцінювання з теми «Усна народна творчість» Матеріал уроку : Тамара Коломієць «Кажу, кажу ,казку…». Анатолій Дімаров «Для чого людині серце». Мета : Ознайомити учнів з жанром літературної чарівної казки. Перевірити знання учнів з теми усна народна творчість. Навчити самостійно визначати дійових осіб; формувати уміння визначати головну думку твору; виховувати доброту, чуйність. Обладнання : Картки для читання , тестові завдання. Тип уроку: комбінований. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань. - Перевірка домашнього завдання - Тест з теми «Усна народна творчість» 1. зараз ми перевіримо ваші знання з теми усна народна творчість (завдання лежить перед кожним учнем на парті). - До усної народної творчості відносяться : а) вірші б) складені народом казки, пісні, прислів’я, приказки, загадки. в) складені автором казки, пісні, прислів’я, приказки, загадки. 2) Які казки називаються чарівними? а) про тварин б) про рослин і тварин в) про людей наділених надзвичайною силою. 3) Як називається казка в якій є такі головні герої : баба, дід, бабова дочка, дідова дочка ? а) Дід і баба б) Кобиляча голова в) Голова кобили. 4) Назвіть головних героїв казки «Кирило Кожум’яка» 5) В якій послідовності гарбуз зустрічався зі своїми родичами а) диня, буряки, огірочки, біб, бараболя, квасоля. б) буряки, диня, огірочки, біб, бараболя, квасоля. в) диня, огірочки, буряки, бараболя, квасоля, біб. 6) Продовжіть прислів’я Умій сказати - … ( умій змовчати) Грамоті учиться - … (завжди пригодиться) 7) До якого жанру усної народної творчості відноситься вірш : Хитру сороку спіймати морока, А на сорок сорок – сорок морок. 8) Підбири рими до слів Синичка - … Пройшов - … Гора - … Сіє - … ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомитися з чарівними казками. Але ці казки склав не народ, а автор. Чарівні казки складені автором називаються літературними казками українських письменників. Подивіться у зміст підручника на сторінці 142. Знайдіть тему літературні казки. Казки яких письменників будемо читати? ІУ. Вивчення нового матеріалу . - Опрацювання вірша Т.Коломієць «Кажу, кажу, казку…» Послухайте вірш Т.Коломієць і скажіть, коли його можна казати: перед чи після казки. Прочитайте вірш мовчки. Як ви зрозуміли слова «козубок» (кошик), «частувати» (пригощати). Який цей вірш за настроєм? Де під час читання треба робити паузи? Прочитаємо вірш виразно. - Фізкультхвилинка Встаньте, діти, посміхніться, Землі нашій поклоніться. За щасливий день вчорашній. І до сонця потягніться. В різні боки нахиліться. Веретеном покрутіться. Раз присядьте, два присядьте. І за парти тихо сядьте. - Опрацювання казки А.Дімарова «Для чого людині серце». а) Робота над заголовком. Прочитайте назву казки. Як ви гадаєте про що буде йти мова в цій казці? Доведіть , що ця казка літературна. б) Словникова робота. Читаємо колонки слів швидко й правильно . найлютіший назбиралося крижане ненавидіти вагаючись живріючи переборола одноплемінників дошкулити Поясніть значення слів : вагаючись – виявляти нерішучість у чомусь, не наважуючись щось зробити; Крижане – зроблене з криги ,льоду; Жевріючи – ті які горять без полум’я , тліють; Дошкулити – завдати комусь неприємного відчуття, не давати спокою, зачипати. в) Читання твору в голос «ланцюжком» г) Відтворення змісту прочитаного. - Де відбулися описані події? - Кого зустріли дерев’яні чоловічки у своєму лісі? - Що їх здивувало у цій звичайній дівчинці? - Чому дерев’яні чоловічки не знали ніяких почуттів? - Де взяв серце один із чоловічків ? - Як дівчинка пояснила чоловічкові, що таке серце? - До кого вона порадила звернутися чоловічкові? - Яким було зле серце? А серце байдужої людини? Чому воно зовсім не зносилося? - Прочитайте, яким було серце людини, яка дбала тільки про себе. А доброї? - Як змінилося життя дерев’яного чоловічка, коли лікар вклав йому серце доброї людини? Прочитайте. - Кого знайшли дерев’яні чоловічки взимку в лісі? Що могло статися з хлопчиком? - Що сталося з серцем чоловічка від розпачу? чи вдалося врятувати хлопчика? Що залишилось від дерев’яного чоловічка з добрим серцем? - Прочитайте, чому його очі були сумні. Як ви розумієте слово героя казки. - Які чарівні перетворення описані у казці. Як ви гадаєте хто її головний герой. - Чи справдилися наші передбачення ,які ми припускали перед початком читання казки. г) Читання діалогу в особах . (розмова дівчинки і чоловічків) д) Визначення основної думки казки. Прочитайте прислів’я роз’єднавши слова . Яке з них виражає головну думку казки. Щоробитьсявсерці,знаєтількисерце Раздобромналитесерце-вікнепрохолоне. Головамаєслухатисерце,асерце-голову. ІУ. Підсумок уроку. - З якими казками ми познайомились сьогодні на уроці. - Чого вчить казка «Для чого людині серце»? - Яким був би кінець казки, якби дерев’яний чоловічок вибрав собі якесь інше серце? У. Домашнє завдання. 1) ст. 84 – 89 , читати. 2) ст. 84 – 89 , переказувати 3) з тексту на сторінці 84 -89 вибрати три слова і зашифрувати їх.
