ПЕРЕДМОВА

Якось давньогрецького філософа Діогена, котрий понад усе цінував у людях розум і духовну свободу, запитали, чи багато він бачив людей на олімпійських іграх. „Народу там було багато, – відповів мудрий Діоген, – та ось людини я там не бачив”. Якби Діогенові довелося познайомитися з учасниками олімпіад серед учнів-початківців, його враження були б не такими категоричними. Ґрунтовні, зважені, змістовні та оригінальні відповіді наших учнів приємно вразили б мудреця.

Ми маємо розв’язати цілком слушне завдання, поставлене перед нами державою, – виховати інтелектуальну еліту України. Тут зробимо одне застереження. Сьогодні радіо, телебачення, шпальти педагогічних видань часто наголошують на нагальній потребі працювати з обдарованими дітьми. Складається враження, що обдарованість – масове явище серед юних, новий „освітній феномен” на зламі сторіч. А насправді? Статистика свідчить: у світі народжується близько 40-50 % дітей з помірно розвиненим інтелектом й з тимчасовими затримками у розвитку; близько 20-25 % – з достатньо розвиненим інтелектом й прихованим потенціалом творчості; і лише 4-6 % дітей народжуються з високорозвиненими розумовими здібностями і відкритим творчим потенціалом.

Отже, маємо обережніше послуговуватися терміном „обдарованість”. Сучасна психологія подає кілька її визначень. Обдарованість – це:

• своєрідне поєднання здібностей, які забезпечують успішне виконання певних видів діяльності (при цьому зазначається, що в обдарованих дітей менш розвинені здібності можуть компенсуватися більш розвиненими);
• сукупність загальних здібностей, які зумовлюють широкий діапазон можливостей людини, а також своєрідність її зацікавлень;
• сукупність задатків, вроджених структур, передумов для успішної діяльності певного характеру, подальшого розвитку та вдосконалення здібностей;
• розумовий потенціал, інтелект людини, ціннісна індивідуальна характеристика пізнавальної спроможності і здібностей до навчання; талановитість, наявність внутрішніх передумов для досягнення виняткових успіхів у конкретному виді діяльності.

Учені зорієнтовують ще й на так звану загальну обдарованість – сукупність якостей, від яких залежить діапазон інтелектуальних можливостей дитини, рівень і своєрідність діяльності. Загальна обдарованість сприяє розвиткові та вдосконаленню, так би мовити, спеціальних здібностей, і її легко визначити вже в дошкільному піці. Сензитивними (найбільш сприятливими) періодами, коли розвиваються певні здібності, є: для музичних здібностей – 3-5 років; малювання – 2-4 роки; для оволодіння рідною мовою – 2-5 років; засвоєння математики – 5-8 років; опанування грамоти – 5-8 років тощо.

Фахівці констатують більш ранній прояв мистецьких здібностей, аніж інтелектуальних. До того ж, загальноінтелектуальний потенціал на ранніх етапах розвитку дитини визначити важче. Як же все-таки він виявляється? Передусім звертають на себе увагу досить високий рівень розумового розвитку, якісна своєрідність, самостійність і нестандартність виконання завдань, добре розвинене мовлення, здатність швидко запам’ятовувати все, що подається, яскравий характер продуктивного мислення та уяви. Відмітна риса творчих натур – здатність тривалий час захоплюватися чимось одним, додаючи під час роботи власні елементи, й швидко переходити до іншої діяльності, так само віддаючись їй сповна (за матеріалами доповіді дійсного члена АПН України Богуш Алли Михайлівни).

Дітей з високим творчим потенціалом необхідно вчасно виявити й, не обминувши сензитивного періоду розвитку, забезпечити належні умови для розвитку кожної особистості з урахуванням її здібностей та інтересів.

Чому це так важливо? Тому що вченими доведено: внаслідок неправильного навчання й виховання надзвичайні здібності згасають. У гіпотезі розвитку творчих здібностей Б. Нікітіна описано явище НУВЕРСу (ця російська абревіатура розшифровується як „Необратимое угасание возможностей эффективного развития способностей”). Таке згасання відбувається, якщо не створювати умов для успішного розвитку творчих здібностей, і спостерігається цей процес згасання вже з трьох років.

Кожен з батьків, виряджаючи дитину до школи, вірить у те, що справжній учитель побачить в його дитини щось таке, чого не бачать вони, і буде розвивати помічені здібності. Тому, виходячи з цих міркувань, навчальним планом і виділено додатково час для роботи зі здібними учнями. Адже через насиченість програмного матеріалу не завжди на уроці приділяється достатньо часу для посиленої роботи непересічною особистістю.

Тому цей посібник і розрахований на вчителів початкових класів для роботи з обдарованими дітьми. Він допоможе їм у проведенні занять з української мови по розвитку природних здібностей учнів.

Заняття 1

Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Складання мовної казки про алфавіт.

Мета: на основі системного підходу й творчої уяви вчити учнів створювати нові казки, видозмінювати їх сюжет, формувати навички моделювання казок, активізувати і збагачувати словник дітей; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву, логічне і творче мислення, сприяти розвитку дитячої ініціативи та активності під час обговорення спільного задуму; виховувати інтерес до казок та бажання створювати власні казки.

Обладнання: вірш В. Симоненка „Казка”, малюнок асоціативного грона, малюнок Королеви казок, країни казок.

Хід заняття

І. Вступне слово вчителя.

Сьогодні у нас незвичайне урок –

У світ казки й фантазії зробимо крок.

Із казкою ми зустрічались не раз,

Та знову вона завітала до нас.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності.

(Учні читають записані на дошці рядки вірша В. Симоненка).

Заглядає в шибку казка

Сивими очима,

Материнська добра ласка

В неї за плечима.

– Яку основну думку висловлює автор у рядках цього вірша?

1. Інтерактивна вправа „Асоціативне гроно”.

– Які поняття та асоціації виникають у вас зі словом „казка”? Чому?

2. Розповідь учителя.

– Ось і сьогодні до нас на заняття завітала Королева казок. Вона дізналася, що ви дуже любите казки, і запрошує вас до країни Казок на бал-маскарад, де збереться багато різних казок.

3. Гра „Казкова плутанина”.

Звучить голос Королеви казок (аудіозапис):

„Потрапити до чарівної країни Казок вам міг би допомогти казковий клубочок, але, на жаль, він заплутався. Якщо ви його розмотаєте, то відразу потрапите до моєї країни”.

Дітям пропонується розплутати клубок з казок:

„Була собі коза. У неї було троє поросят. Вирішили вони піти в гості до бабусі та залишили козу одну вдома. У цей час прийшла лисиця. Вона запросила козу до себе на день народження. Вона частувала її кашею з молоком. З того часу лисиця та коза стали приятелювати”.

– Які казки переплуталися?

(Учні називають казки, стисло переказуючи їх сюжет).

Ви чудово виконали завдання.

Діти, я можу з упевненістю сказати, що ви всі дуже любите читати казки.

– А чи не виникало в вас бажання самим скласти казочку? (Так).

Тоді давайте на сьогоднішньому занятті ми будемо казкарями і складемо казочку про алфавіт.

ІІІ. Розгляд будиночку-музею в Алфавіті.

ДРУЖНІ НЕВИДИМКИ

Є в Алфавіті будиночок звуків. Ось він.

Уважно розглянемо його. Праворуч, в окремій частині, мешкають голосні звуки: [а, у, е, і, о, и], їх 6. Ліва частина – помешкання приголосних звуків. Перший поверх займають непарні приголосні. З них лише [ф] на половині глухих, а непарних сонорних аж 9. Зверху тверді, знизу м’які. Завжди м’який звук [й], як бачите, приставив драбинку до голосних і разом з ними утворив букви Я, Ю, Є, Ї, що не є звуками, і тому вони не в будиночку.

У верхній частині мешкають парні приголосні. Ліворуч – глухі. Праворуч –дзвінкі. Букву Щ теж не пускають до будиночка звуків, бо вона містить у собі два звуки: [ш] і [ч].

Гуляє на подвір’ї м’який знак. Адже він не позначає ніякого звука. Отже, і в будиночку звуків жити не може.

Горланить півень на даху голосних звуків. Вони ж голосні, співучі.

Дзвінкі приголосні утворюються за допомогою голосу й шуму, тому з ними дружить мишеня. Воно ж і голос подає, і шарудить. А глухі приголосні утворені лише шумом. Бачите: над ними дощик іде, шум є – а голосу нема.

Ось такий цікавий будиночок-музей звуків ми відвідали в Алфавіті.

IV. Робота в групах.

Складання казки про алфавіт.

(Кожна група складає свою казку)

V. Презентація казок, складених групами.

Було це дуже давно. Жили собі у незвичайному царстві звуки. Все було б добре, коли б у їхньому царстві панував закон-порядок. Але звуки були незадоволені тим, що вимовляли їх так, як кому заманеться, а букв тоді ще не було.

От і вирішили звуки обрати собі царя. Голосні обрали А, а Приголосні – Б. Кому з них бути царем? Почалися суперечки. Приголосних було більше, тому вони перемогли. Царем став Б. Він сильніше любив Приголосні, догоджав їм. Коли збирав звуки на раду, то Приголосні садив на найпочесніші місця. А Голосні завжди сиділи десь у куточку.

Не хотіли Голосні терпіти приниження. Змовилися вони й утекли. У царстві стався переполох, замість слів виходили якісь дивні звукосполучення.

Зрозуміли Приголосні, що без Голосних їм не обійтися. Пішли вони на розшуки. Багато царств обійшли, та все даремно. Приголосні розділилися на групи, продовжували пошуки. Одного разу втомлені Л, Ф, В, Т сіли перепочити. Раптом вони почули дивні слова, складені тільки з голосних. Зрозуміли Л, Ф, В, Т, що у цьому маленькому царстві проживають Голосні.

Тоді звуки вирішили намалювати себе і своїх друзів на папері. Вийшли дивні слова: „Ш…н...вн.... Г…л...сн...! Пр...с...м в...б...ч...нн... . П...в...рт...йт...сь. Ч...к...м...”.

Листочки з дивним текстом розвішали по всьому царству. Коли Голосні побачили написи, то відразу здогадалися, що мало бути на місці пропусків. Кожен Голосний намалював себе. Всі разом Голосні вирішили повернутися.

Щоб жити у злагоді, звуки придумали створити склад букв, який вони назвали Алфавітом. З того часу звуки стали позначатися певними літерами. Але одна буква могла виражатися двома звуками (щ) або дві букви могли означати один звук (дз, (дж). Букви і звуки про все мирно домовились і видали чіткі закони-правила. Царем обрали звук А, а царицею стала літера А. В алфавіті ця буква стоїть на найпочеснішому першому місці.

VI. Музична пауза.

Ми добре попрацювали – нову казочку. А тепер разом з Королевою казок можемо повеселитися на цьому чудовому святі.

Звучить аудіозапис пісні „Маленькая страна” у виконанні Н. Корольової. Учні під музику танцюють.

Королева казок дуже вдячна нам за сьогоднішнє заняття. Вона хоче пригостити нас казковим пирогом, який складається з таких шарів:

– А щоб його скуштувати, необхідно з кожного шару взяти один-два шматочки (слова) і придумати на їх основі нову казку.

VII. Підсумок заняття.

На цьому наша подорож закінчується.

– Що найбільше вам сподобалось на занятті?

– Під час виконання яких завдань виникали труднощі?

Складати казки хоч і непросто, та дуже цікаво. Чарівний і неповторний світ казок не прощається з нами, бо казки супроводжують нас усе життя. І нехай ваше життя буде таким цікавим, добрим і радісним¸ як чудова казка. А чи буде в житті добро перемагати над злом, залежатиме тільки від вас, від ваших дій, вчинків та переконань.

Заняття 2

Тема. Ознайомлення із стилями мовлення.

Мета: поглибити знання учнів про стилі мовлення; навчити розрізняти тексти розмовного, наукового, художнього, офіційно-ділового та публіцистичного стилів; визначати стильові ознаки кожного стилю; розвивати творчі вміння працювати над текстами різних стилів, знаходити стильові та мовні особливості текстів; формувати вміння складати тексти різних стилів у діалогічній та монологічній, усній і писемній формах; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до народних оберегів; сприяти розумінню шкільної освіти та доброго ставлення до своїх однокласників.

Хід заняття

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми, мети й завдань заняття.

ІІІ. Виконання творчих завдань на текстовій основі.

Робота над текстом

1. Прочитати текст. Визначити тему й основну думку. До якого стилю належить цей текст? Які ще стилі мовлення ви знаєте?

УКРАЇНСЬКІ РУШНИКИ

І сучасну, і традиційну оселю на Україні важко уявити без рушників. Тчуть їх і вишивають ще й досі. Для прикрашення інтер’єру оселі, для домашнього затишку, просто так, для душі. Узори на рушниках – то давні забуті символи: ромб з крапкою посередині – засіяна нива, вазон чи квітка – світове дерево од неба до землі, людська фігурка, немов з дитячого малюнка, – знак Берегині, богині хатнього вогнища. А подивіться, де висять рушники. Над вікнами і над дверима, на покуті – це обереги від усього злого, що може зайти в дім.

Широкою була сфера використання рушників: на знак згоди на шлюб дівчина подавала їх старостам і намітка, головний убір заміжньої жінки, – це довгий рушник. У нього загортали маля, що з’являлося на світ. На рушниках опускали в яму домовину. „Хай стелиться вам доля рушниками!” – казали, бажаючи людині щастя (За І. Бондаренко).

2. Проаналізувати текст, давши відповіді на питання:

1) 3 скількох частин складається текст?

2) Яку картину змальовує автор?

3) Чи відповідає заголовок змістові тексту?

4) Яку думку висловлює автор цим текстом?

5) Які почуття викликає у вас текст і чому?

3. Прослухати виразне читання тексту вашим однокласником. До якого стилю належить текст? У якому жанрі він використовується? Довести своє твердження.

ПРАВДОМОВНИЙ, ЧЕСНИЙ, ТОЧНИЙ, ОБОВ’ЯЗКОВИЙ

Багато хлопців і дівчаток люблять говорити неправду і з часом так звикають до цього, що не вважають це злом. А тим часом говорити неправду, брехати – осоружна прикмета. Тих, що звикли до неправдивості, люди не люблять, не шанують і вже ніколи не вірять, хоч би вони деколи й говорили найщирішу правду. Щоб позбутися якоїсь неприємності, спокусливим є просто так, для викруту, трішки збрехати. З цього й починається. А з маленької брехні виростає велика, і тоді вже важко зупинитися, бо одна брехня породжує багато нових. Отже, пообіцяй собі не піддаватися спокусі, аби не втратити власної гідності. Бережи честь змолоду (3 газети).

4. Робота з опорною таблицею

5. Робота над зв’язними висловлюваннями

Прочитати тексти. Визначити тему й тип мовлення кожного. Дібрати заголовки. Чим ці тексти відрізняються? До яких стилів належать?

Текст 1

На уроках фізичної географії діти познайомилися з природою Землі, дізналися, які безмежні простори нашої Батьківщини, які багаті й різноманітні її природні багатства. Тепер вони переходять до вивчення науки, що досліджує питання використання природних умов і ресурсів людиною, їх вплив на господарство, особливості його розміщення по території. Наука ця – економічна географія. Так назвав її великий російський учений М. Ломоносов.

Текст 2

Українська мова утверджується в усіх сферах життя України. Дослідники бачать її як мову міжнаціонального спілкування в Україні – багатонаціональній державі, мову міжнародних відносин у майбутньому. Очевидно, це стане можливим, коли Україна стане європейською країною.

Історія української мови багата на факти заборон, утисків. Це гірка правда.

Нині потрібне порозуміння, яке прислужиться тому, щоб у кожній клітині українського суспільства організму повнокровно, життєдайно пульсувала українська мова. За таких обставин можливий всебічний розвиток мов, культур національних меншин, які живуть на гостинній українській землі. І, безперечно, тільки тоді можлива міжнаціональна злагода (3 газети).

– В якій мовленнєвій ситуації і за яких обставин можуть бути використані ці висловлювання?

ІV. Систематизація й узагальнення знань

V. Підсумок заняття

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою заняття, їхнього ставлення до роботи на занятті.

Заняття 3-4

Тема. Фразеологізми. Виконання творчих вправ із використанням фразеологізмів.

Мета: розширити уяву дітей про фразеологізми, допомогти їм оволодіти цим багатством, показати вживання фразеологізмів у різних життєвих ситуаціях, їх значення в етичному вихованні та для розвитку світогляду; розвивати мислення, словниковий запас слів; виховувати любов до української мови і фольклору.

Обладнання: папка „Фразеологізми”, яка складається з 24 карток, малюнок дівчинки, хлопчика, кота, собачки, дівчинка Каліграфія, книжечка з малюнковим планом уроку, підставка для книжечки.

Хід заняття

І. Організація дітей.

Дзвоник всім нам дав наказ –

До роботи швидше в клас.

Біля парти станем чемно –

Хай мине час недаремно.

Будем уважні й старанні всі –

Сядемо рівненько на місця свої.

ІІ. Ігровий момент.

До нас на урок завітала сьогодні поважна гостя. Без неї неможливо вивчати українську мову. Це охайна і красива дівчинка – панночка Каліграфія. І прийшла вона не просто так. Вона принесла незвичайну книжку. Чому незвичайну? А тому, що кожна її сторіночка подарує нам своє завдання. Нас чекає робота із фразеологізмами. Сторіночки цієї книжки допоможуть нам більше дізнатися про фразеологізми і їх значення в українській мові.

Я знаю, що вам дуже хочеться відкрити першу сторіночку книжки. Але зазирнути всередину ми зможемо лише тоді, коли повторимо все, що ми знаємо про фразеологізми.

ІІІ. Повторення вивченого матеріалу про фразеологізми.

IV. Тепер ми можемо відкрити першу сторіночку.

Панночка Каліграфія пропонує нам завдання.

1. Доповнити кожне речення одним із написаних у стовпчику висловів.

Я дуже хочу купити тобі цей годинник, але                         слід пропав

він нам …                                                                              вітром здуло

Ходімо додому, бо там мама …                                            десятою дорогою

Не встигли хлопці отямитися, як Петрика мов …                не по кишені

Поки билися лев з ведмедем, а лисиці й …                           місця собі не знайде

Ми так боялися дядька Матвія, що його

хату обходили …

Замінити кожен вислів одним словом (дорогий, утік, дуже далеко, хвилюється, утекла)

V. Наступна сторінка – вправи з малюнками.

(Особливо зацікавлюють молодших школярів вправи, у яких малюнок допомагає усвідомити зміст фразеологізму)

1. Прочитати вислови і розглянути малюнки. У яких випадках малюнок відповідає вислову?

(Вчитель має підготувати ілюстрації, що зображають пряму дію)

Замітати сліди                     Кіт наплакав                          Як сніг на голову

Дивитися крізь пальці                  Обоє рябоє                   Нагострити вуха

Комар носа не підточить        Замилювати очі                           Наламати дров

Мотати на вус                          Розбити глек                              Море по коліна

(Підказка: приховувати таємні вчинки; дуже мало; несподівано з’явитися; не помічати; однакові у чомусь; дуже уважно слухати; зробити дуже якісно; хитрувати або говорити неправду; наробити чогось нерозумного; уважно запам’ятовувати; посваритися; нерозважлива сміливість)

2. Учні до виразу „пекти раків” створюють малюнок: хлопчики печуть на вогнищі раків.

– Чи відповідає малюнок дітей змісту цього вислову? А що означає цей вислів?

– Що спільного є між звареними раками і зніченими від сорому дітьми? (Діти червоніють, стають схожими на почервонілих від окропу раків)

– Доповніть речення цим словосполученням:

Та не буду я виступати. А то ви знову почнете насміхатись, а я знову почну … (пекти раків)

3. Скласти за поданими словами і малюнком два вислови. Пояснити їх зміст.

вішати                                          зарубати на

задирати                                       водити за

рука за                                          носити на

на швидку                                     склавши

4. Робота в парах.

Скласти з цими висловами діалог.

VІ. Відкриваємо наступну сторінку і відразу ж панночка Каліграфія дає завдання:

1. – Замінити вислови правого стовпчика словосполученнями з лівого.

дружно жити                                        душа в душу

привертати увагу                                 збитись з ніг

дуже втомитися                                   ні живий, ні мертвий

цілодобово                                           ламати голову

дуже образити                                       зелена вулиця

напружено думати                               зачепити за живе

вільний шлях                                       впадати в око

дуже хвилюватися                               ні вдень, ні вночі

2. – Яке з цих словосполучень є стійким, тобто фразеологізмом, а яке ні?

пекти картоплю                                   пекти раків

накрити ковдрою                                 накрити мокрим рядном

пасти корів                                           пасти задніх

замилювати очі                                    замилювати пляму

дзвонити зубами                                  дзвонити дзвонами

крутити носом                                     крутити парасолькою

мама радіє                                            душа радіє

VII. Панночка Каліграфія запрошує нас попрацювати в групах.

І група

Завдання 1.

– До поданих висловів дібрати синонімічні, скориставшись довідкою.

                                                                             Довідка:

золоті руки                                          лікоть в лікоть

заплющувати очі                                 майстер на всі руки

пліч-о-пліч                                           дивитися крізь пальці

одним словом                                      кіт наплакав

один на один                                        сам на сам

крапля у морі                                       ганяти вітер вулицями

бити байдики                                       коротше кажучи

Завдання 2.

До висловів з лівої колонки дібрати антоніми з правої.

закачувати рукави                               у найгіршому випадку

у кращому випадку                              в останню чергу

у першу чергу                                      спустивши рукави

ІІ група

Завдання 1.

– Замінити вислови словами, які відповідають на питання як?

Крапля в морі; день за днем; як сніг на голову; в одну хвилину; всією душею; як зіницю ока; як вдома; як по маслу; рука в руку; на швидку руку; битий час; крок за кроком; як заячий хвіст; ніс до носа.

Завдання 2.

– Замінити вислови близькими за змістом дієсловами.

Брати за душу; тримати у голові; бити тривогу; тремтіти, як осиновий лист; скласти голову; продавати зуби; продавати душу; накивати п’ятами; ревіти білугою; ні живий, ні мертвий; ламати голову; зуб на зуб не попадає, мов у воду впасти; вкладати всю душу; крутити носом.

ІІІ група

Завдання 1.

– Замінити підкреслені вислови близькими за значенням словами і словосполученнями.

Знати як свої п’ять пальців                  дуже темно

Не бачити як своїх вух                         повільно

На дворі хоч в око стрельни                ніколи

Працює як віл у ярмі                           невідомо коли

Дав як кіт наплакав                             добре

Говорить як сонна муха                       багато

Прийде як рак свисне                           мало

Завдання 2.

– Впишіть у фразеологічні вислови пропущені слова, антонімічні до підкреслених.

а) Говоріть так, щоб словам було тісно, а думкам _________________.

б) Говори мало, слухай _____________, а думай ще ________________.

в) Умій вчасно сказати і вчасно ________________.

VIII. А зараз панночка Каліграфія запрошує попрацювати в парах.

Робота в парах.

– Доповнити речення так, щоб був зрозумілий зміст висловлювань:

1. У мене язик не повертається … (розказати, що ти зробив)
2. Сьогодні Василько готовий був крізь землю провалитися … (бо він не виконав сою обіцянку)
3. Іванко горів від сорому … (у класі дізналися, що він сказав неправду)

Далі викликаються двоє учнів і пропонується одному з них поставити запитання  своєму товаришеві так, щоб той у своїй відповіді вжив виділений вислів.

Наприклад:

– Ти мені можеш сказати, що зробив Максимко?

– У мене язик не повертається розказати про це.

– А все-таки?

– Він дуже образив сестричку.

IX. Наступна сторінка – гра „Мікрофон” .

Кожен учень по черзі називає фразеологічний вислів, який йому найбільше запам’ятався на уроці.

X. І остання сторінка нашої книжки – творча робота.

Використовуючи вислови ні живий ні мертвий; серце обірвалося; мороз по шкірі пробіг, описати ситуацію:

Дівчатка пішли в цирк. Особливо їм сподобались виступи гімнастів під куполом цирку і дресировані тигри.

ХІ. Ось і закінчується наше заняття.

1. Давайте пригадаємо з допомогою сторінок книжечки-плану, що ми зробили на цих заняттях?

– Для чого ми все це виконували?

2. Подивіться на свої записи в зошитах.

– Хто писав старанно, чисто?

– Кому подобається його каліграфія?

За вами весь час стежила панночка Каліграфія.

Для того, щоб ви завжди писали чисто та охайно, пам’ятали про культуру запису, любили і вивчали рідну українську мову наша гостя дарує вам свої фотографії з написом. (Вчитель роздає фотографії, діти розглядають їх).

– Прочитаймо хором слова панночки Каліграфії!

„Спасибі за дбайливе ставлення до рідної мови”

– Вдома охайно розфарбуйте чорно-білі фотографії.