Пятница
19.04.2024
19:25
Категории раздела
Мои статьи [14]
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Форма входа
Поиск
ДРУЗІ САЙТУ
Портал Академії ”освітній
КЛАСна компанія
"Весела Абетка" — Для дітей України Урок>
<br><a href=Cеть учителей начальных классов

”освітній
«Методичний портал»

КЛАСна компанія
ДОВКІЛЛЯ
ПОГРАЄМО!
САЙТ ВЧИТЕЛЯ КОЛЕСНИКОВОЇ ОКСАНИ МИХАЙЛІВНИ
Главная » Статьи » Мои статьи

Рекомендації до ведення учнівських зошитів

Рекомендації до ведення учнівських зошитів учнів 1-4 класів Для забезпечення високої грамотності і загальної культури учнів необхідно дотримуватися визначених правил і рекомендацій щодо ведення учнівських зошитів. Функції учнівських зошитів різноманітні. Виконання письмових завдань, зокрема списування, вправ відтворювального і творчого характеру тощо сприяє когнітивному розвитку учня, пізнанню закономірностей певної галузі, засвоєнню програмового матеріалу. Зошит відображає не лише знання і вміння учнів, а й працю вчителя. Для навчальної роботи необхідно використовувати зошити лише вітчизняного виробництва, оскільки вони відповідають чинним в Україні стандартам. У 2 – 4 класах для навчальних класних і домашніх завдань з української мови та інших мов, математики учні ведуть по два зошити (для періодичної заміни їх під час перевірки вчителем). Для перевірних робіт з мов і математики слід використовувати окремий зошит, у якому учні також аналізують помилки роботи. З метою формування окремих функціональних навичок письма дозволяється в межах граничного навантаження використовувати додаткові зошити. З української (російської) мови, математики, ознайомлення з навколишнім світом та природознавства, з курсу «Я і Україна» у 1 – 4 класах можна використовувати додаткові зошити з друкованою основою, що разом з підручником становлять єдиний навчальний комплект. Учнівський зошит не є державним документом. Тому в 1 та 2 класах зошити підписує вчитель, у 3 – 4 класах – це роблять учні за зразком , написаним учителем на дошці, наприклад: Зошит Зошит з української мови для контрольних робіт учня 1 – А класу з української мови Богуславської ЗОШ І-ІІІ ст № 3 учениці 4 – А класу Яковенка Олександра Богуславської ЗОШ І-ІІІ ст № 3 Скиби Антоніни У письмовій роботі з мови, математики треба зазначати дату виконання роботи, яка це робота, (класна чи домашня), вид завдання (вправа, диктант, твір, переказ, творча робота, задача тощо), заголовок зв»язного тексту (переказу, розповіді тощо). Відповідно до 4-го видання Українського правопису (Український правопис. – 4 – те видання. – К.: Наукова думка, 1993 р. – с. 127) в кінці заголовків крапка не ставиться. Наприклад: 9 грудня 12 листопада Класна робота Домашня робота Вправа Задача Дату, назву роботи та її вид ( вправа, словниковий диктант тощо) учні записують, починаючи з 2 класу початкової школи. У 4 класі дату виконання роботи з мов записують словами, з математики – на розсуд учителя. У зошитах для контрольних робіт, що виконуються в класі, учні пишуть дату, вид завдання і заголовок тексту. Запис учнями виду роботи (словниковий, попереджувальний диктант) здійснюється за вказівкою вчителя (за функціональною потребою). Наприклад: 9 грудня 12 листопада Диктант Математичний диктант Зима Під час виконання письмової роботи учні повинні дотримуватися абзаців. Необхідно стежити, щоб учні дотримувалися однакових інтервалів між словами, дописували кожен рядок до кінця, орієнтуючись на правила переносу, не виходячи за межі рядка. Якщо потрібно виправити помилку, учень має закреслити неправильно записану літеру чи цифру навскіс (справа наліво) і замість неї зверху написати потрібну літеру чи цифру. Якщо треба замінити слово, словосполучення, речення чи приклад у ході виконання роботи, то те, що підлягає заміні, слід закреслити тонкою горизонтальною лінією, а не брати в дужки, оскільки дужки є пунктуаційним знаком, і далі записати правильно. Виправлення (закреслення та поновлення) написаного робити ручкою, а не олівцем. Рекомендації до оформлення письмових робіт з мов У період навчання грамоти учні 1 класу виконують навчальні завдання в зошиті з друкованою основою (зошити для письма і розвитку мовлення), де подано зразки написання літер, їх поєднань, окремих слів і речень, а також вправи на розвиток мислення і мовлення школярів. Щоб навчити першокласників орієнтуватися у розлініюванні зошита та для виконання індивідуальних, диференційованих вправ і завдань, починаючи з листопада (січня), можна паралельно практикувати виконання окремих завдань у шкільних зошитах з таким самим розлініюванням. Для виконання різноманітних завдань, пов’язаних з мовним аналізом (креслення схем речень, звуко - складової структури слів, друкування тощо), першокласники ведуть окремий зошит у клітинку з графічною сіткою № 5. У 2 – 4 класах на уроках української та російської мов паралельно із звичайним зошитом з друкованою основою (один із зошитів), рекомендовані Міністерством освіти і науки України. Зошит з друкованою основою використовують як на уроці, так і для виконання домашніх завдань. Після опрацювання теми за підручником зошит з друкованою основою перевіряють, виконання завдання оцінюють. У 3 класі на уроках української (російської) мови та іноземної мов протягом усього семестру учні продовжують писати в зошитах у дві лінії з контрольними похилими (зошит з графічною сіткою № 1). У ІІ семестрі краще підготовлені учні поступово переходять на письмо в зошитах в одну лінію. Повний перехід усього класу на письмо в одну лінію може бути закінчений наприкінці 3 класу або в І семестрі 4 класу. Висота малих літер становить близько 4,0 мм. У період навчання грамоти (в 1 класі) дату виконання завдань, слова Класна робота учні не пишуть. У цей період між завданнями класних робіт учні залишають по два робочі рядки для записів чи поміток учителя. Записи на новій сторінці зошита учні починають робити з першого рядка. Початок запису тексту і його заголовок виконують на одній сторінці. Якщо залишаються вільні рядки на сторінці, то їх використовують для виконання інших завдань на розсуд учителя. Між датою і назвою роботи (класна, домашня), між назвою та видом роботи, а також між видом роботи та заголовком рядок не пропускають. Між кінцевим рядком тексту однієї письмової роботи і початком наступної слід пропускати два робочих рядки (для відокремлення однієї роботи від іншої та для виставляння оцінки). Рекомендації до письмових робіт з математики Навчальні вправи чи інші письмові завдання з математики учні виконують у зошитах у клітинку. У 1 класі дату виконання робіт учні не записують. Дaтy, назву роботи та її вид (задача, математичний диктант тощо) учні записують, починаючи з 2 класу (назву виду завдання учні записують за функціональною потребою - на розсуд учителя). Запис дати і виду роботи розміщують посередині робочого рядка, наприклад: 8 листопада Класна робота Задача 231 У той період (див. вище), коли учні не записують дату виконання роботи, між кінцевим рядком тексту однієї письмової роботи та початком наступної пропускають чотири клітинки для зауважень, поміток учителя. Запис математичних завдань слід розпочинати на другій повній клітинці зверху та другій клітинці від поля чи згину сторінки зошита. Між записами дати, назви роботи та ії виду у зошитах з математики пропускають одну клітинку. Між кінцевим рядком завдання однієї письмової роботи і початком наступної в зошитах з математики слід пропускати чотири клітинки. Цифри і літери пишуть у клітинці зошита похило. Кожну цифру, знак і літеру записують в окремій клітинці. У 1-4 класах пропонується писати цифри висотою в одну клітинку, у 1-2 класах писати малі літери висотою в одну клітинку, а в 3-4 класах - 2/3 клітинки. Великі літери в усіх класах пишуть заввишки в півтори клітинки. Математичні вирази можна розміщувати в рядку або в стовпчик. Між виразами відстань добирають довільно, але з дотриманням симетрії та економії паперу. У 1 класі розв'язання задачі учні записують у вигляді виразу. Допускаються різні форми запису розв'язання задачі: 2 + З = 5 (ящ. ) або 2 ящ. + З ящ. = 5 ящ. Для полегшення пошуків способів розв'язання задачі пропонується записувати текст задачі коротко, використовуючи різноманітні форми: малюнок, схему, таблицю, графічні умовні позначення, орієнтуючись на істотні опорні слова тексту. Добір форми скороченого запису задачі здійснює учень самостійно. Незначні відхилення у записі короткої умови не повинні впливати на оцінювання. Найменування одиниць величини пишуть повністю у запитанні задачі, після словесного запису числа, наприклад: В одному кошику 12 кг яблук, в іншому - 15 кг. Скільки кілограмів яблук у двох кошиках? Після чисел найменування пишуть скорочено: • без крапки: 2 мм, 3 см, 4 дм, 5 м; 7 г, 6 кг, 9 ц, 10 т; 12 еек, 13 хв, 14 год; • крапка ставиться після скороченого найменування грошової одиниці: 15 грн.; 20 к. Одиниці швидкості скорочено записують так: 60 м/сек (або 60 м за 1 сек), 12 км/год (або 12 км за 1 год). Одиниці площі: 23 см2, 54 м2 (висота цифри 2 біля літери - 1/2 клітинки). Читається: 23 квадратних сантиметри, 54 квадратних метри. Назви предметів біля цифри записують скорочено, за правилами скорочень: 40 в. (40 відер), 10 ябл. (10 яблук). У відповіді до задачі назви предметів пишуть повністю: у бочку налили 40 відер води. Після закінчення навчання грамоти вводиться короткий запис відповіді задачі, наприклад: 5 кг цукру; 40 відер води. Повну відповідь рекомендується записувати, починаючи з 3 класу. Якщо розв'язання задачі записано без пояснень, то відповідь бажано записувати повними реченнями. Повну відповідь слід будувати за загальними правилами побудови речень (відповідей на будь-яке запитання). Якщо запис розв'язання задачі був з поясненням (повним чи коротким), то відповідь можна записувати коротко. Зразки записів пояснень та відповідей: 7 + 3 = 10 (з. ) - у лінійку і клітинку . Відповідь: 10 зошитів. Відповідь: у мішку залишилося 50 кг цукру. Відповідь: на 3 т більше. Відповідь: посадили 20 дерев. Загальні вимоги до перевірки письмових робіт Контроль якості виконання письмових робіт - важливий стимул розвитку грамотності і писемного мовлення учнів. Учитель повинен систематично перевіряти та оцінювати якість виконання письмової роботи учнями, оскільки це дає йому можливість визначити рівень їхніх знань, умінь і навичок і планувати навчально-корекційну роботу на діагностичній основі. Усі письмові роботи, зокрема диктанти, перекази, твори, а також самостійні роботи навчального і контрольного характеру слід перевіряти до наступного уроку. Письмову роботу над помилками виконують у зошитах для контрольних робіт після їх перевірки, а продовжують закріпленням правильних написань, дій на наступних уроках у робочих зошитах. Koжeн вид помилок як з мови, так і з математики потребує від учителя відповідного способу виправлення. Графічно неправильно написану літеру або цифру вчитель підкреслює і на полях чи в окремому рядку (для практичного вправляння) дає зразок правильного їх написання. Погана каліграфія свідчить про неусвідомлення учнем алгоритму дії під час написання літери (звідки починати, куди вести, де закінчити), тому під час роботи над графічними помилками варто запропонувати учням аналітичні вправи для поелементного аналізу та синтетичні - на конструювання різних літер з однакових елементів тощо. Таким вправлянням необхідно приділяти якнаибільше уваги на початковому етапі навчання письма бо виправити набуту школярами неправильну графічну навичку практично неможливо. Помічену в слові (в обчисленнях) помилку чи неправильно вжите слово вчитель перекреслює, а саме виправлення має зробити учень, користуючись орфографічним, перекладним чи тлумачним словником, правилом у підручнику або порадившись з учителем, з кимось з однокласників. Під час формування графічних навичок допускається підкреслювання неправильної форми літери чи цифри, виправлення їх, показуючи цим, де саме учень припускається помилки, неправильність нахилу показується похилою лінією поряд зі знаком, який дитина написала неправильно. Стилістичні і лексичні помилки підкреслюють у тексті хвилястою лінією, а в процесі роботи над ними найтиповіші колективно обговорюють, внаслідок чого неправильно побудовані речення удосконалюють шляхом розгляду різноманітних пропозицій, потім записують у зошит. Після чого школярам пропонують зробити решту виправлень самостійно чи в парі з однокласником. Пунктуаційні помилки вчитель виправляє власноруч, але в процесі їх опрацювання вимагає від дітей аргументованого пояснення надписаних чи дописаних пунктуаційних знаків на основі правил чи наведення відповідних прикладів. За такої організації перевірки письмової роботи в учнів формуються вміння здійснювати самоперевірку, надавати взаємодопомогу, у разі потреби користуватися довідковою літературою, насамперед - словниками. До виправлення помилок у письмових роботах учнів учитель має підходити диференційовано: у зошитах сильніших учнів ставити помітку на полі в рядку, в якому допущено помилку; у середніх - можна підкреслити слово з помилкою, а саме виправлення пропонується зробити учням самостійно. Виправляти повністю записи потрібно в зошитах слабких учнів, подаючи правильний зразок. Такий підхід до перевірки учнівських зошитів потребує повторного їх перегляду. Помічену в обчисленнях помилку вчитель тільки підкреслює, а учень повинен правильно обчислити й виправити ЇЇ. У зошитах школярів, які самостійно не можуть виправити неправильний результат обчислення, учитель може закреслити його і зверху написати правильний. Виправляти неправильний результат по написаному не дозволяється. Якщо учень помилився під час розв'язування складеної задачі в доборі першої дії чи в обчисленнях у ній, треба запропонувати, щоб він правильно розв'язав усю задачу і заново переписав її розв'язання. Якщо задача розв'язана правильно, але нечітко (невдало) сформульовано одне - два запитання чи пояснення, варто підкреслити цей текст і запропонувати учневі правильно його сформулювати і записати заново. Усі записи, зроблені вчителем в учнівському зошиті (виправлення помилок, підкреслення, зразки письма, оцінка), повинні бути виконані чітко й охайно червоним чорнилом або пастою, мають бути взірцем для учнів. Пропуски помилок, неохайне виправлення, недбало написані зразки літер, цифр, слів затримують розвиток грамотності учнів. Усі класні і домашні роботи в звичайних робочих зошитах і зошитах з друкованою основою вчитель перевіряє й оцінює після кожного уроку. Учень розпочинає працювати в новому зошиті тоді, коли попередній дописано до останньої сторінки. Бал за ведення зошита з мови і математики (у журналі – Вед. зош.) учитель виставляє наприкінці кожного місяця. Оцінюючи ведення зошита, необхідно враховувати як правильність виконання завдань, так і якість графічного письма, охайність оформлення роботи і грамотність. Колонку "Ведення зошита" ("Вед. зош.") учитель записує без дати. Письмові контрольні роботи учні виконують у зошитах для контрольних робіт, які вчитель зберігає до кінця навчального року. Аналіз контрольної роботи та роботу над помилками учні виконують в контрольних зошитах. Рекомендації до ведення зошитів з іноземних мов Відповідно до рекомендацій МОН України щодо викладання іноземних мов у 2008 - 2009 н. р. та згідно Інструкції ведення журналів вводяться єдині вимоги до ведення зошитів. Для виконання всіх видів навчальних робіт з іноземної мови учні повинні мати по 2 зошити. З першого року навчання ( 2 клас ) учні можуть мати 1 робочий і 1зошит з друкованою основою. Учні 5- 9 класів ведуть 2 зошити в обов¢язковому порядку. Для учнів 10- 11 ( 12 ) класів можна вести 1 зошит або 2 на розсуд вчителя- предметника, але для зручності краще вести 2 зошити, оскільки для контрольних робіт окремого зошита не заводимо. При перевірці робіт з іноземної мови у початковій школі ( 2 – 4 класи) вчитель перевіряє всі класні та домашні роботи після кожного уроку у всіх учнів з виставленням оцінок. Вчитель виправляє помилки і пише зверху правильний варіант слова, виразу тощо. У 5 – 9 класах зошити перевіряються один раз на тиждень. У 10 – 11 ( 12 ) класах у зошитах перевіряються найбільш значимі роботи, але з таким розрахунком, щоб один раз на місяць перевірялись роботи всіх учнів. Словники перевіряються 1 раз на семестр. Вчитель виправляє помилки і ставить підпис та дату перевірки. Оцінки за словники виставляються, але не враховуються при виставленні семестрової. Всі записи в зошитах учні повинні проводити з урахуванням наступних вимог : - зошити повинні бути обкладені; - писати акуратно і розбірливо; - записувати дату виконання роботи ( число та місяць ); - зазначати номер вправи або вид роботи, що виконується. Зошити і словники підписуються мовою, яка вивчається відповідно до поданого зразка : English Francais Deutsch Galina Sedova Helena Popova Olga Karpova Form 5 A Class 5 B Klasse 5 B School 1 Ecole 1 Schule 1 Нумерація класів на паралелі здійснюється згідно алфавіту тієї мови, яка вивчається. Наприклад, 5 А, 5Б, 5В при вивченні англійської мови треба записувати : 5A, 5B, 5C. У зошитах з іноземної мови перед виконанням письмової роботи дату і вид роботи записуються прописом за таким зразком : Wednesday, the eleventh of December; Jeudi, le dix septembre; Donnerstag, den zehnten September. Після дати ми записуємо вправу та її номер, сторінку вказувати необов'язково. Наприклад : Exercise 24. Критерії оцінювання знань, навичок і вмінь Творча робота 12 – 0 помилок; 9 – 4 помилки; 6 – 7 помилок; 3 – 10 помилок; 11 – 1 помилка; 8 – 5 помилки; 5 – 8 помилок; 2 – 11помилок; 10 – 2 помилки; 7- 6 помилок; 4 - 9 помилок; 1 – 12 помилок. Диктант 12 – 0 помилок; 9 – 4 помилки; 6 – 7 помилок; 3 – 10 помилок; 11 – 1 помилка; 8 – 5 помилки; 5 – 8 помилок; 2 – 11помилок; 10 – 2 помилки; 7- 6 помилок; 4 - 9 помилок; 1 – 12 помилок Переклад і тестування 100% - 12 балів; 52 – 59 % - 6 балів; 92 – 99 % - 11 балів; 44 – 51 % - 5 балів; 84 – 91 % - 10 балів; 36 – 43 % - 4 бали; 76 – 83 % - 9 балів; 28 – 35 % - 3 бали; 68 – 75 % - 8 балів; 20 – 27 % - 2 бали; 60 – 67 % - 7 балів; 12 – 19 % - 1 бал. Рекомендації до виконання письмових робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів і перевірки зошитів з української мови й літератури та зарубіжної літератури у 5-11 класах  Зміни в підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти зумовили перегляд вимог до виконання письмових робіт та перевірки зошитів з української мови й літератури та зарубіжної літератури. 1. Види письмових робіт. 1.1. Основними видами класних домашніх письмових робіт учнів з української мови є: • класні й домашні вправи (кількість домашніх вправ - одна або дві (на розсуд учителя), але не більше двох; якщо ж уроки спарені, то для виконання вдома пропонується дві або три вправи); • словникові диктанти (кількість слів у словниковому диктанті: 12 - У 5 класі, 24 - У 6-7 класах, 36 - у 9-1 О класах, 48 - в 11 класі); • навчальні диктанти, твори й перекази; • самостійні роботи; • тестові завдання (як відкритої, так і закритої форми); • складання таблиць, схем, написання конспектів (у старших класах), робота зі словниками та інші види робіт, передбачені чинними програмами. 1.2. Основними видами класних і домашніх письмових робіт з української та зарубіжної літератури є: • відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання; • написання навчальних класних і домашніх творів; • виконання самостійних робіт; • складання таблиць, схем римування, партитур, написання конспектів (у старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами та інші види робіт, передбачені чинними програмами. 2. Кількість контрольних робіт. 2.1.Кількість тематичних контрольних робіт з української мови повинна відповідати вимогам чинної програми *. 2.2. Кількість контрольних робіт з усіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо) передбачено вимогами чинної програми*. 2.3. Кількість тематичних контрольних робіт з української та зарубіжної літератури однакова в усіх класах - не менше шести на рік (у профільних класах - не менше восьми на рік). 2.4. Кількість контрольних творів з української та зарубіжної літератури визначається за класами: • 5-8 класи - один контрольний твір на семестр (у першому семестрі п'ятого класу учні творів не пишуть); • 9-11 класи - два контрольні твори на семестр (один класний і один домашній); • у профільних класах - два контрольних твори на семестр. 3. Аналіз контрольних робіт. Аналіз контрольних письмових творів і переказів, а також контрольних диктантів виконують у робочому зошиті. Українська мова. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-12 класи (за ред.. Л. Скуратівського). К.Перун 2005. – С. 176. 4. Кількість і призначення учнівських зошитів. 4.1. Кількість робочих зошитів з української мови визначається за класами: • 5-9 класи - по два зошити; • 10-11 класи - по одному зошиту (у них учні виконують роботи, зазначені в пункті 1.1). 4.2. Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту (у них учні виконують роботи, зазначені в пунктах 2.1 і 2.2). 4.3. Кількість робочих зошитів як з української, так і з зарубіжної літератури - по одному в кожному класі (у них учні виконують роботи, зазначені в пункті 1.2). 4.4. Для контрольних робіт з української та зарубіжної літератури в усіх класах використовують по одному зошиту (у них учні виконують роботи, зазначені в пунктах 2.3 і 2.4). 4.5. Для навчальних і контрольних видів письмових робіт використовують зошити в лінію (з позначеним берегом) на 18 або 24 аркуші (у 1011 класах зошит для навчальних робіт може бути більшим за обсягом). 4.6. Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього навчального року. 5. Порядок перевірки письмових робіт. 5.1. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української мови перевіряють: • у 5-6 класах - двічі на тиждень; • у 7-9 класах - 2-3 рази на місяць; • у 10-11 класах - двічі на місяць. 5.2. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української та зарубіжної літератури перевіряють раз на місяць у кожному класі. 5.3. Оцінку за ведення зошитів з української мови виставляють один раз на місяць у кожному класі окремою колонкою в журналі. 5.4. Оцінку за ведення зошитів з української та зарубіжної літератури виставляють один раз на семестр у кожному класі окремою колонкою в журналі. 5.5. Виставляючи оцінку за ведення зошита з мови чи літератури, слід ураховувати такі критерії: • наявність різних видів робіт; • грамотність (якість виконання робіт); • охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму). 5.6. Ведення зошитів з української мови та літератури й зарубіжної літератури оцінюється оцінкою від 1 до 12 балів. 6. Орфографічний режим. 6.1. Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для підкреслення членів речення, позначення значущих частин слова, оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець). 6.2. Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають). 6.3. Дату класної, домашньої та контрольної роботи з української мови й літератури та зарубіжної літератури у 5-11 класах записують так: на першому рядку дату записують словами, а на другому - вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад: Сьоме лютого Класна робота у 10-11 класах у зошитах з української та зарубіжної літератури можливим є й інше оформлення: на першому рядку записують вид роботи, а на березі цього ж рядка зазначають дату цифрами, наприклад: 07.05.06 Класна робота В інших класах дата й назва робіт з української та зарубіжної літератури оформлюються так, як і з української мови. У зошитах для контрольних робіт з української мови та літератури й зарубіжної літератури в усіх класах записується дата й лише назва роботи, наприклад:  Сьоме лютого Читання мовчки 6.4. Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять. 6.5. Зразок підпису зошита:  Зошит для робіт з української мови учня 5 А класу СЗШ №17 мХаркова Захарченка Сергія  Зошит для контрольних робіт учениці 7 В класу Іванівської НСЗШ Усенко Олени 6.6. Неправильний запис охайно перекреслюють (а не беруть у дужки чи витирають гумкою або замальовують коректором). 7. Технічні правила перевірки учнівських письмових робіт. 7.1. Усі записи, помітки й виправлення в учнівських письмових роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом. 7.2. Виявлені помилки позначають так: • орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (І - орфографічна, v - пунктуаційна, г - граматична), помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою (/) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, вказують на березі тип помилки, проте П не враховують при остаточному визначенні оцінки. • лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, росіянізми тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність дібраних мовних засобів тощо) та змістові помилки (логічні втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (л - лексична, с - стилістична, з - змістова помилки). Департамент загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Кафедра методики навчання української мови Київського міського педагогічного університету імені Б.Грінченка 2. Мовленнєва (комунікативна) змістова лінія Оцінювання результатів мовленнєвої діяльності учнів. Оцінювання всіх видів мовленнєвої діяльності учнів (читання, слухання, говоріння й письмо) здійснюють фронтальною або індивідуальною. .Фронтально (увесь клас одночасно виконує певне мовленнєве завдання) оцінюють такі види мовленнєвої діяльності: • аудіювання; • читання мовчки; • письмовий твір; • письмовий переказ. Результати цих видів мовленнєвої діяльності записують не в колонці з датою проведення контрольної роботи, а в сусідній (без дати), в якій роблять відповідний запис (аудіювання, читання мовчки, письмовий твір, письмовий переказ). Саме в такий спосіб учитель може виставити на журнальній сторінці оцінку з контрольного виду роботи й тим учням, які були відсутні на уроці, але згодом її виконали (адже через скісну над позначкою н ставити бал не дозволяється). Бали за навчальні твори, перекази, навчальне аудіювання й читання мовчки виставляють в колонку під датою проведення, а вид роботи вказують лише на правій сторінці журналу в колонці Зміст уроку. Якщо контрольне аудіювання чи читання мовчки заплановано провести на одному уроці з тематичною контрольною роботою, то запис У колонці роблять поруч із записом мова (ТКР): мова (без зазначення дати), ПО (без зазначення дати), а потім колонка із записом аудіювання (без зазначення дати). Індивідульно оцінюють такі види мовленнєвої діяльності: • діалог; • усний твір; • усний переказ; • читання вголос. Оцінювання цих видів мовленнєвої діяльності здійснюють індивідуально протягом семестру (усний переказ), або ж цілого року (усний твір, діалог, читання вголос)2 без передбачення для цієї перевірки окремих уроків. Оскільки усний твір, діалог, читання вголос оцінюють протягом року, то колонку для цих форм контролю можна вже завести на початку року і вже в першому семестрі оцінювати навчальні досягнення тих учнів, уміння яких відповідає високому й достатньому рівню. Тоді ці форми контролю будуть враховані під час виставлення підсумкового балу за ІІ семестр. Якщо ж учитель устиг оцінити учнів з певного виду мовленнєвої діяльності упродовж першого семестру, то цей бал враховують при виставленні балу за І семестр. Повторне оцінювання для усіх видів мовленнєвої діяльності не проводять.

Категория: Мои статьи | Добавил: звезда (25.10.2011)
Просмотров: 4308 | Комментарии: 6 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: